Поиск в новостях: расширенный поиск

Що ми їмо? Про якість найголовніших продуктів харчування

Що ми їмо? Про якість найголовніших продуктів харчування

М'ясо, молоко, риба — найнеобхідніші продукти харчування людини. Тому вони більше або менше, але все-таки присутні на столі кожного жителя Чернігова. А от наскільки вони якісні, і чи принесе їхнє вживання користь здоров'ю? З цими питаннями ми звернулися до начальника управління ветеринарної медицини в Чернігові, головного державного інспектора ветмєдицини міста Валентини Пономаренко.

—      У    Чернігівській    області зустрічаються   випадки   захворювання  великої рогатої худоби  на коров'ячий лейкоз. Як проявляється це захворювання й чим воно небезпечне?
—   На жаль,  на  сьогоднішній день  коров'ячий  лейкоз  —  одне з   найпоширеніших   захворювань. Це хронічне вірусне захворювання з  досить   тривалим   інкубаційним періодом.   І  це  ускладнює  роботу лікарів ветеринарної медицини. Адже в тому випадку, коли захворювання протікає гостро, тварина або гине, або виліковується. У випадку  захворюваності   на  лейкоз, спочатку   тварина   почуває   себе добре, зовнішніх проявів захворювання немає, і власники корів не поспішають їх збувати. Але вже на ранній фазі захворювання лейкозна корова з молоком виділяє віруси, і, вживши некип'ячене молоко хворої тварини, людина заражається цим підступним захворюванням. Втім, і тут є один нюанс. Здавалося, прокип'яти молоко й уживай його в їжу. Адже  при кип'ятінні  молока вірус гине, але при його розкладанні виділяються канцерогенні речовини, що негативно впливають на організм людини, викликаючи розвиток ракових захворювань. Так що і сире, і кип'ячене молоко лейкозних корів шкідливе для здоров'я й у їжу непридатне. Тому позиція ветеринарної служби з цього питання тверда й однозначна — лейкозне молоко в продаж не допускається.

—   Наскільки ймовірне потрапляння лейкозного молока у торговельну мережу?
—  Сьогодні система закупівель на великих молокозаводах наближається   до   європейських   стандартів. Тому на таких молокозаводах як наш чернігівський,  менському, київських та інших сучасних великих  підприємствах  попадання лейкозкого молока практично неможливе. Там діє добре налагоджений  механізм   перевірок  якості сировини, що запускається з моменту закупівлі молока в селі, де його якість  перевіряють  первинні інспектори. До  речі, комісія СОТ, що цього року перевіряла роботу Менського молокозаводу та одного з підприємств Бахмацького району, відзначила досить гарну якість продукції цих підприємств.

—   Чи йде лейкозне молоко на промислову переробку?
—   Маленькі сільські  комбінати скуповують у населення лейкозне молоко. Воно йде окремим транспортом і надходить на окремі спеціалізовані   лінії,   де   пастеризується і йде на подальшу переробку. З такого молока виготовляють сухе молоко та інші продукти харчування.

—  Чи можливий продаж лейкозного молока на ринках міста?
—  Все молоко, що продається на ринках міста, проходить ветеринарно-санітарну  експертизу.  Тому молоко можна купувати тільки в спеціально   відведених  для   цього місцях, а не під ринком або серед овочевого ряду. А щоб переконатися в його якості, вимагайте у продавця довідку про якість, що видана лабораторією ринку.

—  Що роблять з м'ясом лейкозних корів?
—  Після забою лейкозних корів обов'язково   проводиться   ветеринарно-санітарна експертиза,  що і вирішує, що ж робити з м'ясом хворих тварин. Якщо тварина вже давно хворіла й у її організмі відбулися значні зміни — з'явилися пухлини, відбулися зміни у внутрішніх органах (збільшена печінка, селезінка, лімфовузли), то тушу відправляють на утилізацію. Якщо ж таких змін немає, то тушу відправляють на промислову переробку, тобто вона йде на виготовлення зельцу та деяких інших м'ясопродуктів.

—    Чи  може  м'ясо  лейкозних корів потрапити на ринки міста?
—    Все   м'ясо,   що   надходить на  ринки  міста,  має  ветеринарне свідоцтво, в якому вказуються всі дані   обстеження   тварини.   Тобто, ця довідка видається ще на живу тварину за  місцем її проживання місцевим  ветеринаром.  Без  ветеринарного свідоцтва продаж м'яса суворо забороняється.

—   Подейкують, що на ринках Чернігова   продають   польське   й бразильське   м'ясо.  Наскільки   ці чутки відповідають дійсності?
—  На ринках таке м'ясо ще не зустрічалося, а от на бази гуртового зберігання м'ясо з Польщі надходило.

—    Звідки  до   нас   надходить морська риба й наскільки безпечно для здоров'я її вживання?
—   Основним постачальником в Україну морської риби є Норвегія. З Норвегії на кораблях вона надходить до Клайпеди, а вже відтіля (автомобільним або залізничним транспортом) до нас. При цьому вона проходить через кілька митниць, де перевіряється як її якість, так і наявність відповідної документації. Так що, як правило, риба надходить до українського   споживача   безпечна й якісна. Що ж стосується ікри, то вона фасується в Україні, і саме на цьому етапі й виникають, як правило, всі негаразди з її якістю.

—    Доводилося   чути,   що   на прилавках  міських  ринків  можна зустріти рибу з Київського водосховища, а, як відомо, там риба досить радіоактивна. Чи це дійсно так?
—   Риба на ринках міста продається в  основному з озер,  що розташовані у районі села Жавинка. Вся риба обов'язково досліджується на радіацію. Останніми роками перевищення рівня радіації в рибі не виявлено.

Олена Березкіна (щотижневик „Чернігівські відомості”, №36)